Органічне сільське господарство в Центральній і Східній Європі є не тільки найбільш швидкоростучим продовольчим сектором, понад десять останніх років як у плані землекористування, так і за розміром ринку, а також використовуються найсучасніші досягнення технології, системної екології, зв'язку і маркетингу з метою оптимізації місцевих агроекологічних і соціально-економічних умов і адаптації до них. Для забезпечення можливостей інтеграції нових концепцій, старих і нових технології і цінностей потрібна наявність добре навчених фахівців і фермерів, які проявляють високий дух співпраці. У рамках ведення органічного сільського господарства особливо підкреслюється співпраця фермерів для надання взаємодопомоги, зміцнення місцевих культурних цінностей і встановлення зв'язку між виробниками і споживачами, внаслідок чого органічне сільське господарство сприятиме створенню дієвих і привабливіших сільських співтовариств.
Органічне сільське господарство наочно продемонструвало свою екологічну і економічну здійсненність. Чітко визначені принципи, методи і цінності органічного сільського господарства дозволяють відтворювати і сертифікувати його. Перевірку також пройшли його соціальні цінності, і хоча їх важче здійснювати, але вони також адаптовані до умов місцевого культурного і політичного середовища.
Органічне сільське господарство сприяє досягненню продовольчої безпеки шляхом підвищення самозабезпеченості домогосподарств продуктами харчування і формування доходів та /або шляхом створення у фермерів впевненості у власних силах завдяки об'єднанню в ньому сучасної науки з традиційними знаннями, що підвищує можливості перетворення дрібних фермерських господарств в більш продуктивні системи при використанні доступних місцевих ресурсів
| •
•
• |
поліпшенню варіантів збуту сертифікованих і не сертифікованих органічних продуктів;
стійкому управлінню природними ресурсами, такими як ґрунт, вода, повітря і біорізноманітність, а часто і їх поліпшенню;
можливостям його ведення на великих, а також на дуже маленьких площах.
|
Органічне сільське господарство є однією з пріоритетних областей міждисциплінарної взаємодії ФАО. У середньостроковій перспективі ця діяльність полягає в підтримці країн – членів ФАО за допомогою розширення їх можливостей ефективно виробляти, обробляти, переробляти, інспектувати, сертифікувати і збувати натуральні харчові продукти і волокно. Сюди входить: сприяння нарощуванню потенціалу в області підготовки кадрів, наукових досліджень і комунікаційних можливостей, особливо в країнах Центральної і Східної Європи (КЦСЄ), створенню нормативної бази і потенціалу, зважаючи на акредитацію національної сертифікації для головних потенційних ринків. Спеціалізовані харчові продукти, наприклад традиційного або географічного походження, можна включати в ці заходи, зважаючи на аналогічні сертифікаційні вимоги.
Органічне сільське господарство є здійсненною, перевіреною моделлю системи стійкого ведення сільського господарства в найрізноманітніших екологічних і соціально-економічних умовах. Отже, воно добре підходить для включення в число заходів щодо охорони навколишнього середовища і збереження біологічної різноманітності, в тому числі, для реалізації в буферних зонах парків або в охоронних зонах питного водопостачання для включення в концепції розвитку стійкої життєдіяльності в сільських районах і створення невеликих аграрних підприємств на маргінальних і високопродуктивних ділянках ґрунту.
У менш благополучних районах (ОСГ), незалежно від того, сертифіковане воно чи ні, підвищує багатофункціональність сільського господарства. Воно, перш за все, підвищує якість багатьох екологічних служб. На думку ВТО, при регулюванні і потенційному сприянні з боку Європейського союзу такі служби можуть стати джерелом додаткових доходів. Органічне сільське господарство добре поєднується із заходами в області сільського туризму і разом з його більш високою віддачею різними потребами в робочій силі та послугах і сучаснішим виглядом може сприяти зниженню тенденції зникнення невеликих ферм та міграції населення в міста.
Складність такого розвитку сучасного органічного сільського господарства, його належна інтеграція і необхідність залучення великого об'єму знань і технологій вимагають підтримки високого рівня ефективної взаємодії між різними секторами: освітою і підготовкою кадрів, науковими дослідженнями виробництвом, маркетингом, інспекцією/сертифікацією, громадськими організаціями і особами, що ухвалюють політичні рішення і тому вимагають також налагодження ефективного зв'язку. Таким чином, органічне сільське господарство, певною мірою, залежить від досконалості людських ресурсів (наприклад, знань, контактів, взаємодії і етики).
ФАО готова надати допомогу країнам-учасникам в реалізації повного потенціалу органічного сільського господарства шляхом розвитку даних можливостей і розробки необхідних стратегій, гармонізації їх із злагодженим планом дій Європейського союзу.
Визнаючи концептуальну відмінність органічного сільського господарства і глобальні трансдисциплінарні вимоги, ФАО заснувала Міждепартаментську робочу групу з органічного сільського господарства. Уряди–учасники наділили її мандатом в 1999 році для сприяння в області органічного сільського господарства. ФАО зміцнює власні навички в даному секторі і у відповідь на зростаюче число прохань про допомогу, сприяє розвитку секторів органічного сільського господарства в рамках національної економіки. Багато заявок про надання допомоги, які надходять від країн ЦСЄ, пов'язані зі створенням правової структури і організації для сертифікації продукції, що відповідають критеріям виробництва. Відносно спеціалізованих продуктів традиційного або географічного походження існують аналогічні вимоги і вони, як було зроблено в рамках одного з проектів, можуть бути включені в розробку правової і організаційної структури.
Тестуються і впроваджуються нові концепції проведення наукових досліджень і підготовки кадрів, а також різні маркетингові підходи. Виробництво високоякісних продуктів підвищує конкурентоспроможність в нових умовах Європи і дозволяє диверсифікувати виробництво, нерідко стимулює перебудову виробничих систем. У декількох країнах Східної Європи була проведена оцінка потреб в адаптованих інформаційних і комунікаційних засобах та системах (ІКС) для нових сфер виробництва і збуту, а в одній з країн запроваджуються вже сьогодні спеціально адаптовані (ІКС).
Органічне сільське господарство – це не просто одна з систем впровадження фермерського господарства. Більшість методів органічного землеробства застосована на менш інтегрованих системах, проте оптимізація системи, що є нагальною необхідністю при жорсткій конкуренції в світі, обмежуючих фінансових умовах і системі з обмеженими короткостроковими вливаннями засобів, вимагає сумісного об'єднання і підвищення існуючих експертних знань, екологічної свідомості і соціальної відповідальності.
Часто вказується, що органічне сільське господарство сприяє підвищенню якості життя людей не в одних лише сільських районах, підвищуючи, наприклад, можливості людей жити в гармонії з природою і один з одним, покращуючи їх здоров'я, укріплюючи їх місцеві цінності тощо. Довести справедливість таких тверджень зовсім не просто. Проте, існують набагато більш відчутні, а іноді і безпосередні вигоди, які можна навести як приклад, крім прямих економічних зисків, які має фермер та сільські общини. Впровадження органічного сільського господарства, наприклад, скорочує також витрати інших секторів економіки і державних служб шляхом скорочення необхідності очищення вод на державних водогосподарських підприємствах і в приватних колодязях; зниження потреби у витратах викопного палива; скорочення сільськогосподарських викидів парникових газів, скорочення втрати ґрунтів, родючості і біологічної різноманітності; зниження ризику і виробничих втрат, пов'язаних з несприятливими кліматичними умовами (наприклад, більш висока стійкість до засухи і спалахів хвороб); поліпшення здоров'я населення (скорочення випадків отруєння, астми, алергій тощо); сприяння здійсненню міжнародних екологічних угод, таких як, – конвенції про зміну клімату, про біологічну різноманітність.
Хоча для добре поінформованих людей позитивні аспекти органічного сільського господарства можуть бути очевидні, необхідно, проте, виконати велику роботу щодо підвищення обізнаності для того, щоб органічне сільське господарство було визнано тільки як економічна ніша для добре організованих і підготовлених дрібних фермерів, але й як відмінний інструмент стійкого розвитку, незалежно від сертифікації й особливих умов доступу до ринку. У рамках проекту ТСР/СRК.О/2902 уряду Хорватії надається сприяння, щодо адаптації норм і процедур сертифікації для їх акредитації торговими партнерами по Європейському союзу. Крім того, цей проект є гарним прикладом застосування необхідного міждисциплінарного підходу до розвинутого органічного сільського господарства. В його рамках одночасно розв'язуються питання розвитку маркетингових знань і розробки економічного сценарію для вироблення політики і стратегії, усунення технічних недоліків і нових підходів до досліджень з метою налагодження більш тісної співпраці фермерів та дослідників. Підсумки реалізації цього проекту цілком можуть стати зразком для налагодження аналогічної співпраці дослідників та фермерів і бути оцінкою для осіб, що ухвалюють рішення, в регіоні і за його межами.
ФАО вносить в проект свій глобальний досвід, накопичений в цих галузях, і забезпечує доступ до широкого кола галузевого досвіду. У рамках ще одного проекту, який реалізується в Литві, за допомогою Програми технічної співпраці впроваджується нова інформаційно-комунікаційна система для задоволення конкретних потреб органічного сільського господарства і аналогічних структур, що також використовують екологічні методи ведення сільського господарства.
