Основною олійною культурою в Україні залишається соняшник, питома вага якого у 2004 та 2005 роках у валовому зборі олійних культур склала 82 %, що на 12% менше порівняно з 2002 роком, та на 10 % порівняно з 2003 роком (рис. 1).
       Такі зміни у структурі виробництва олійних культур за останні 4 роки відбулися за рахунок росту виробництва сої, гірчиці та ріпака, обсяги виробництва яких у 2005 році порівняно з 2002 роком зросли відповідно у 5, 4 та 5 разів, при збільшенні виробництва соняшнику за цей період на 44 %.

       У 2005 році порівняно з 2004 р. завдяки розширенню посівних площ та росту урожайності збільшилося виробництво сої – на 69 %, ріпака – на 96 % та льону – на 97 % (табл. 1). Посівні площі під олійні культури збільшено на 6,6%, в тому числі під льон – на 71,3 %, сою – 58,9 %, ріпак – 77,2 %. За прогнозами авторів у 2006 році у структурі олійних культур відбудеться відчутне зниження частки соняшнику – до 74 %, зросте частка сої – до 15 % та ріпака – до 8 %.

       У 2006 році прогнозується збільшення валового збору всіх олійних культур на 6 % – до 6090 тис. т. Це відбудеться за рахунок росту валового збору сої – на 47 % та ріпака – на 77 %, тоді як виробництво соняшнику знизиться на 4,4 %.

       Протягом останніх років ринок насіння соняшнику в Україні є досить стабільним і перспективним для сільськогосподарських підприємств.
       На ринку насіння соняшнику та олії соняшникової основним чинником (крім світової кон’юнктури та купівельної спроможності споживачів), який суттєво впливає на процес ціноутворення в олієжировій галузі, є застосування, починаючи з 1999 року експортного мита в розмірі 23 %, а потім з 2001 року — у розмірі 17 % (Закон України “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”).
       Пропозиція соняшнику в Україні формується, головним чином, за рахунок його власного виробництва, питома вага якого дорівнює 98,9 % від загальної пропозиції (табл. 2). Обсяги імпорту соняшнику незначні і в основному це насіннєвий матеріал.

       У 2005 році валовий збір соняшнику в усіх категоріях господарств за попередніми даними склав - 4705 тис. т (у вазі після доробки), що на 54 % більше, ніж було у 2004 році та на 10,6 % порівняно з 2003 роком (табл. 3).
       Збільшення загального виробництва у 2005 році порівняно з минулим роком відбулося за рахунок розширення зібраних площ - на 7,6 %а та зростання урожайності на 0,39 т/га (на 43,8 %). Завдяки сприятливим агрометеорологічним умовам під час збирання соняшнику у 2005 році урожайність його досягла 1,28 т/га (у вазі після доробки).

       За прогнозом у 2006 році виробництво соняшнику знизиться на 4,4 % до 4500 тис. т, при зростанні зібраних площ приблизно на 5,2 % та зниження урожайності на 9,4 %.
       Головною тенденцією у виробництві насіння соняшнику за роки незалежності України можна назвати збільшення посівних площ під цією культурою. На жаль, це сприяє виснаженню ґрунтів та зниженню їх родючості. Так, у 2005 році посівних площ під соняшником стало у 2,3 раза більше ніж у 1990 році, тоді як виробництво насіння збільшилося за цей період на 83 % (у минулому році цей показник складав лише 18 % проти збільшення посівних площ у 2,2 раза).
       Зберігається і тенденція збільшення частки господарств населення у виробництві насіння соняшнику. Так, якщо в 1990 році питома вага виробництва насіння соняшнику в господарствах населення становила 2,4 %, а в 1999 році – 5,8 %, то у 2004 та 2005 роках їх частки в загальному виробництві соняшнику склали трохи більше 21 % (рис. 2). тис. тонн.

       Понад 78 % виробництва цієї культури припадає на сільськогосподарські підприємства. Ріст виробництва соняшнику в сільськогосподарських підприємствах у 2005 році порівняно з 2004 роком складає 54 % (при середній урожайності 1,28 т/га проти 0,88 т/га у 2004 році).
       Попит на насіння соняшнику зберігається за рахунок потреб переробних підприємств та його експорту. У 2005/2006 маркетинговому році завдяки росту пропозиції соняшнику прогнозується збільшення його використання на переробку на 37,3 % порівняно з 2004/2005 МР, та на 16,2 % порівняно з 2003/2004 МР. Високий врожай насіння та зменшення внутрішніх цін приведе до збільшення обсягу експорту насіння за цей період до 400-450 тис. т.

       Розширення посівних площ під соняшником пов'язане з високою прибутковістю вирощування цієї культури.
       Рентабельність виробництва соняшнику сільськогосподарськими підприємствами у 2004 році порівняно з 2003 роком знизилась з 64,3 % до 45,2 %, головним чином за рахунок зниження урожайності та, відповідно, зростання собівартості (рис. 3).

       За попередніми розрахунками рентабельність виробництва соняшнику підвищилась з 45 % у 2004 році до 47 % у 2005 році. Цьому сприяв значний ріст врожайності соняшнику та, відповідно, зниження собівартості його виробництва.
       Собівартість виробництва соняшнику у 2004 році склала 798 грн/т. У 2005 році через підвищення цін на матеріально-технічні ресурси витрати на один гектар посівів зросли порівняно з попереднім роком на 20 % (до 857,2 грн/га). Але, через значний ріст урожайності (на 44 %) собівартість виробництва соняшнику у 2005 році (за розрахунками) знизилась порівняно з минулим роком на 16 % і склала 670 грн/т.
       Ціни реалізації насіння соняшнику в основному зумовлюються співвідношенням пропозиції та попиту на нього і коливаються залежно від строків продажу. На кінець року на внутрішньому ринку насіння соняшнику спостерігалося сезонне зниження цін. Період масової реалізації насіння сільськогосподарськими підприємствами припадає на вересень-грудень.
       За грудень 2005 року сільськогосподарськими товаровиробниками було реалізовано 397 тис. т насіння, що на 54 тис. т більше у порівнянні з груднем 2004 року (рис. 4). При цьому середня ціна реалізації становила – 891 грн/т, що на 21,1 % (або 238 грн/т) менше, ніж у грудні 2004 року. В той же час, у порівнянні з груднем 2003 року середня ціна реалізації соняшнику дещо вища – на 1,7 % (або, на 15 грн/т).

       За останні роки в цілому по країні склалася тенденція зростання цін реалізації соняшнику (рис. 5). Так, у 2004 році порівняно з 2003 роком ціни реалізації зросли на 34 %, що пов’язано, в першу чергу, із зниженням виробництва насіння у 2004 році (на 28,3 %).

       У 2005 році сільськогосподарськими товаровиробниками було реалізовано 2106 тис. т насіння, що на 16,2 % (або 294 тис. т) більше у порівнянні з 2004 роком та на 14 % (або 342 тис. т) менше у порівнянні з 2003 роком.
       За даний період (при рості валового збору на 54 %) середня ціна реалізації за рік знизилася приблизно на 14,7 % (або 169 грн/т), але порівняно з 2003 роком, (при рості валового збору на 10,6 %) вона стала на 14,6 % вищою (або на 125 грн/т).

       Загальна пропозиція олії рослинної формується головним чином за рахунок власного виробництва. Так, у 2005 році пропозиція олії на 87,1 % складалась з виробництва, та на 12,9 % із імпорту (табл. 4). У 2005 році було імпортовано 205 тис. т головним чином тропічної олії. Обсяг соняшникової олії був незначний (1,1 тис. т).

       У 2004 році соняшникової олії було вироблено на 2,8 % більше, ніж у 2003 році. У 2005 році її виробництво залишилося практично на рівні минулого року – 1,3 млн. т (табл. 5). У 2006 році прогнозується збільшення виробництва олії до 1,5 млн. т завдяки високому урожаю соняшнику у 2005 році. Однією з причин зростання обсягів виробництва олії останніми роками стало введення експортного мита на насіння соняшнику, коли соняшник стало вигідніше реалізовувати на внутрішньому ринку, а саме на переробку, ніж експортувати.

       Із збільшенням виробництва олії розширилися також можливості використання її для більш широкої переробки в харчовій та миловарній промисловості. Так, у 2005 році порівняно з 2004 роком зросло виробництво продуктів харчування при виробництві яких використовується олія: маргаринової продукції – на 7,2 %, майонезу – на 18,2 %. У 2004 році порівняно з 2003 роком по даних продуктах ріст виробництва становив 19,3 % та 25,7 %, відповідно.
       Збільшення пропозиції олії сприяло розширенню попиту на неї як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках (збільшення експорту). В Україні попит на олію формується за рахунок внутрішнього споживання та експорту, питома вага яких у 2005 році склала, відповідно, 46,2 % та 53,8 % від загального попиту. У 2004 році ці показники дорівнювали 42,9 % та 57,1 %. Останніми роками помітно збільшилось споживання олії населенням. У 2003 році рівень споживання олії становив 11,3 кг на особу у рік, у 2004 році - 12 кг (це навіть більше, ніж було у 1990 році (11,6 кг). За попередніми даними у 2005 році він склав 13 кг на особу і знаходиться в межах раціональних норм харчування.

       Середня ціна пропозиції насіння соняшнику (на умовах EXW) станом на 30 грудня поточного року склала 960 грн/т, що на 610 грн/т (або 39 %) нижче рівня ціни на аналогічну дату минулого року (рис. 6).
       Основними причинами зниження ціни є суттєве збільшення внутрішньої пропозиції насіння соняшнику з нового врожаю та зниження рівня цін на олію соняшникову через низький попит на неї та значну пропозицію. Більшість великих переробних підприємств ще в жовтні - листопаді 2005 р зробили запас насіння соняшнику як мінімум на півроку, а деякі з них – до кінця маркетингового року.
       Так, станом на 30 грудня 2005 року середня ціна на олію соняшникову (на умовах EXW) склала 2730 грн/т, що на 1170 грн. (або на 30 %) менше, ніж було на аналогічну дату 2004 року.

       Внутрішній ринок соняшникової олії на цей час залишається профіцитним, що сприяє зниженню цін (рис. 7). Тому слід очікувати подальше зниження цін на олію, що в свою чергу стримуватиме зростання внутрішніх цін на насіння соняшнику в найближчій перспективі.

       Протягом 2005 року рівень закупівельних цін соняшнику на експорт знизився. Так, на 30 грудня 2005 відвантаження насіння у порти здійснювалось за ціною 980 грн/т (на умовах СРТ), що на 270 грн/т (або на 22 %) менше, ніж було на аналогічну дату минулого року. Соняшникова олія відвантажувалась за ціною 2727 грн/т, що на 615 грн/т (на 18,4 %) нижче рівня ціни минулого року на аналогічну дату (рис. 7).
       Експортна ціна основного світового виробника насіння соняшнику Аргентини (на умовах FOB) станом на 30 грудня 2005 року склалась на рівні 230 дол/т, що на 45 дол/т (або 16,4 %) менше, ніж було на початку серпня 2005 року, та на 25 дол/т (або 9,8 %) менше, ніж було на аналогічну дату минулого року (рис. 8).

       Протягом року ціни на соняшникову олію на європейських та інших ринках знижувались під впливом значної пропозиції цього продукту в Чорноморських портах та низького попиту. Так, ціна на олію соняшникову (EC CIF Роттердам готівк.) станом на 30 грудня 2005 року склала 595 дол/т, що на 125 дол/т (або на 17,4 %) менше, ніж було на аналогічну дату попереднього року. Ціна на олію соняшникову Аргентини (на умовах FOB) знизилась за цей період на 112 дол/т (або 18,2 %).
       Очікується, що ці фактори будуть продовжувати впливати на зниження світових цін соняшникової олії у коротко - та середній перспективі. Підвищення цін на соняшник на світовому ринку можна очікувати у разі втрат урожаю соняшнику в Аргентині через несприятливі погодні умови у квітні-травні 2006 року.
       До вересня 2004 року роздрібні ціни на олію соняшникову були стабільними і протягом 2003–2004 років коливались в межах 5,8 -5,9 грн/л (рис. 9). У жовтні 2004 року почався стрімкий ріст цін, який тривав до березня 2005 року. Протягом останніх 8 місяців роздрібні ціни на олію поступово зменшуються, і у грудні 2005 року вони склали 6,25 грн/л, що на 4,0 % менше, ніж було у грудні 2004 року та на 7,0 % більше, ніж у грудні 2003 року. В умовах перевищення пропозиції над попитом роздрібні ціни на олію найближчим часом продовжать знижуватись.

       Станом на 30 грудня у розрізі регіонів роздрібні ціни на олію коливалися від 5,75 грн/л у Рівненській області до 6,70 грн/л у Київській області. Порівняно з 30 грудня 2004 року зростання цін на олію відбулося у чотирьох регіонах: Автономній Республіці Крим – на 6,6 %, Кіровоградській – на 1,6 %, Черкаській та Чернівецькій областях – на 0,9 %. В решті регіонах ціни на олію за цей період знизились.

       Після прийняття у 1999 році Закону України “Про ставки вивізного мита на насіння деяких видів олійних культур”, відбулися значні зміни в напрямах використання насіння соняшнику. З того часу обсяги реалізації соняшнику на переробку вітчизняними підприємствами зросли, а обсяги його експорту зменшилися. Цьому (крім експортного мита) також сприяло зростання ціни реалізації соняшнику. Так, якщо середні ціни реалізації насіння соняшнику сільськогосподарськими підприємствами в 1998 році становили 321 грн., то в 2004 році вони зросли у 3,6 раза, а у 2005 році – у 3,1 раза (до 981,7 грн/т).
       Якщо у 1998 році з країни експортувалось 1009 тис. т насіння, то у 2002 році – 68,2 тис. т. У 2003 році у зв’язку із значними обсягами виробництва експорт склав 868 тис. т, але це суттєво не вплинуло на забезпечення попиту внутрішнього ринку. У 2004 році експорт скоротився до 354 тис. т, а за 2005 рік він дорівнює лише 35,6 тис. т (рис. 10).

       Останніми роками експорт олії соняшникової збільшується, що дає змогу Україні стати одним із провідних експортерів олії на світовому ринку. У 2003 році було експортовано 924 тис. т олії, у 2004 році експорт знизився до 869 тис. т. У 2005 році експортовано 852 тис. т олії, що на 2% менше, ніж було у попередньому році (рис. 11).

       Останніми роками спостерігається ріст обсягів імпорту пальмової олії в Україну, яка активно використовується в маргариновій та кондитерських галузях, і є альтернативною більш дорогій соняшниковій олії. За 4 місяці 2005/06 МР обсяги імпорту пальмової олії зросли на 6,6 % порівняно з аналогічним періодом 2004/05 МР, та на 72,7 % порівняно з 2003/04 МР і склали 73,9 тис. т (табл. 6).

       У грудні 2005 з України було експортовано рекордний обсяг соняшникової олії за останні чотири сезони – 134 тис. т, що на 68,3 тис. т вище грудня попереднього року. Таким чином, обсяги експорту соняшникової олії з України за 4 місяці 2005/06 МР склали 269,8 тис. т, що у 2 рази вище, ніж за аналогічний період минулого року.
       У 2005 році порівняно з минулим роком дещо змінилася географія експорту насіння соняшнику та соняшникової олії. Так, за даний період значно збільшилась частка експорту з України соняшнику до країн ЄС (головним чином Іспанія та Угорщина) – з 48 % до 92 %. Суттєво зменшилася частка експорту до країн Азії – з 25 % до 1 % та до країн СНД – з 14 % до 4 % (рис. 12). Загалом географія експорту насіння соняшнику у 2005 році представлена 28 країнами світу.
       Вітчизняна олія соняшникова є досить конкурентним продуктом на зовнішньому ринку, в тому числі і на ринку ЄС. У 2005 році частка експорту олії з України до країн ЄС (головним чином Велика Британія, Італія, Іспанія, Франція) була майже на рівні минулого року - 40 %.

       Порівняно з 2004 роком у структурі експорту олії соняшникової збільшилася частка експорту до країн СНД — з 21 % до 25 % (головними імпортерами є Російська Федерація і Білорусь), та до країн Азії - з 6 % до 17 % (головними імпортерами є Туреччина, Іран і Саудівська Аравія) (рис. 13). Загалом, географія експорту насіння соняшнику у 2005 році представлена 47 країнами світу.

       Сучасний стан ринків соняшнику та соняшникової олії можна характеризувати як досить стабільний і прибутковий. Однак, все ж існують деякі проблеми, з яких основними є:

       Виходячи з цього, вбачається за доцільне вжити заходи щодо зменшення заборгованості держави по відшкодуванню ПДВ експортерам та розвитку виробництва альтернативних олійних культур в Україні та продукції їх переробки, в т.ч. ріпака.