Україна за рахунок сприятливих агрокліматичних умов має значний потенціал для розвитку агропромислового комплексу (АПК) як у галузі рослинництва та продуктів його переробки, так і у сфері тваринництва та виробництва молока і молочних продуктів. Однак, за роки незалежності (1990-2005 рр.) ситуація в молочній галузі значно погіршилась у зв’язку із скороченням майже вдвічі поголів’я молочного стада через масовий забій на м’ясо та шкіру для їх подальшого експорту, а також активного вивозу поголів’я за кордон. У результаті виробництво молока на душу населення за 15 років скоротилось з 472,3 кг до 293 кг. При цьому, споживання молочних продуктів населенням скоротилось з 373 кг/душу населення у 1990 році до 228 кг у 2005 році (при рекомендованій нормі споживання 390 кг).

       У поточному році на стан молочної галузі негативно вплинула заборона на експорт молочної продукції до Росії, яка діяла до початку грудня. Це деструктивно вплинуло на розвиток ринку у цілому і особливо на маркетингову політику підприємств, чия зовнішня торгівля була сконцентрована на російському ринку. Зокрема, це призвело до збою виробничих процесів вітчизняних експортерів і змусило їх шукати нові шляхи диверсифікації зовнішніх ринків збуту, ряд підприємств взагалі призупинили свою діяльність. У підсумку майже за всіма товарними групами у поточному році спостерігалось скорочення випуску молочної продукції. Так, випуск вершків знизився на 45,6%, до 5,8 тис. т, сичужного сиру - на 31,2%, до 73,4 тис. т, жирних сирів - на 26,1%, до 96,5 тис. т, вершкового масла - на 5,0%, до 52,1 тис. т, плавленого сиру - на 3,5%, до 23,1 тис. т, молока - на 1,0%, до 392,3 тис. т.
       Внаслідок утвореного надлишку пропозиції на молочному ринку відбувалось скорочення сировинної бази, а саме чисельності ВРХ. Станом на 01.12.2006 р. у всіх категоріях господарств налічувалося 6,67 млн. голів великої рогатої худоби, або 97,3% від аналогічного торішнього показника. Чисельність корів також зменшилася порівняно з аналогічною датою 2005 р. на 7,3% - до 3,53 млн. голів.
       За даними Держкомстату, загалом, за січень-листопад 2006 року в Україні виробництво молока становило 12,5 млн. тонн, що на 3,2 % нижче за рівень виробництва в аналогічному періоді 2005 року (таб.1).

       Загалом, за 11 місяців 2006 року сільгосппідприємствами було виготовлено 2,3 млн. тонн молока, що на 4,7% менше за рівень 11 місяців 2005 року. У господарствах населення обсяг виробництва скоротився на 2,9%, до 10,2 млн. тонн. Таким чином, на сьогодні 82% молока виробляється у приватних домогосподарствах, 18% - сільгосппідприємствами. Падіння обсягів виробництва молока порівняно з 2005 роком має переважно економічний характер і пов’язано як зі скороченням поголів’я корів, так і з низькою продуктивністю молочного стада.
       Регіонально сировинна база молокопереробної промисловості наближена та розвивається переважно в районах основної переробки молока – Київській, Львівській, Полтавській, Вінницькій, Житомирській, Чернігівській, Хмельницькій областях.
       На 1 грудня 2006 року найбільша кількість молока вироблена у господарствах таких областей (табл. 2).

       Як видно з таблиці, найбільшими молочними областями за обсягами виробництва молока упродовж 11 місяців 2006 року є Полтавська та Житомирська області.
       Незважаючи на нижчі обсяги виробництва молока порівняно з минулим роком, ціни на нього тримались на досить низькому рівні, а у деяких регіонах заготівники сировини намагаються далі їх знижувати. Незважаючи на встановлення Урядом мінімальних закупівельних цін на молоко на рівні 1000-1250 грн./т залежно від сорту, на ринку закупівельні ціни на молоко в кінці літа поточного року складали 600-700 грн./т, що було пов’язано зі збереженням ембарго поставки української молочної продукції в Росію, а також сезонним фактором та заборгованістю з повернення ПДВ ряду експортерів. У листопаді 2006 року закупівельні ціни на молоко стабілізувались і залежно від регіону коливаються від 1,4 грн. до 1,8 грн. за літр у сільгосппідприємствах та від 1,1 грн. до 1,4 грн. у приватних господарствах.
       Про сезонність закупівельних цін на молоко свідчать дані, що наведені на рис. 1.

       Як видно з наведеної діаграми, ціна молока скорочується у теплі місяці року зі збільшенням надоїв та збільшується у холодні місяці, коли традиційно виникає дефіцит молока на фоні збільшеного попиту споживачів на молоко та молочні продукти.

       За підсумками 2005 року ринок молочної продукції оцінюється у 500-550 млн. дол. США.
       За підсумками 11 місяців 2006 року обсяги виробництва основних груп молочної продукції були такі (табл. 3).

       Як видно з наведених даних, за більшістю товарних груп спостерігалось скорочення обсягів виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року.
       При цьому, відбулось зростання виробництва кисломолочних продуктів, ринок яких на сьогодні є одним з найперспективніших сегментів молочної галузі. Основними позиціями кисломолочної групи є кефір, йогурт та сир.
       За 11 місяців 2006 року українські виробники (без підприємств малого бізнесу) випустили близько 476,6 тис. т кефіру, ряжанки, йогурту, сметани та інших кисломолочних продуктів, що на 4,5% перевищило аналогічний показник минулого року. З них близько 16,5% чи 78,8 тис. т займають йогурти. Останнім часом намітилась стійка тенденція до збільшення питомої ваги продукції, фасованої у пластикову тару (пляшки, баночки тощо).
       Основними виробниками кисломолочних продуктів в Україні є «Юнімілк» («Галактон», «Кремез»), Wimm-Bill-Dann, «Молочна фабрика Rainford», Laktalis (Миколаїв, Умань), Донецький ММЗ №2, «Придніпровський комбінат». За результатами діяльності за 11 місяців поточного року виділяють також ЗАТ «Галичина». За період, що аналізується, зазначеними компаніями було вироблено 55% сукупного обсягу виробництва кисломолочних продуктів. Територіально виробництво кисломолочних продуктів сконцентровано на потужностях Харківської (13%), Дніпропетровської (12%), Донецької (11%), Полтавської (8%) областей та м. Києва (10%) (рис. 2).

       Рейтинг найбільших виробників кисломолочних продуктів очолює «Галактон» (7%), який в 2005 році вивів на ринок два нових бренди: «Актуаль» - йогурти та соковмісні напої на основі сироватки, а також ТМ «Простоквашино» - кефір, молоко, сметана, сирки та інщі традиційні кисломолочні продукти. Серед інших лідерів, які входять в ТОР-5, експерти ринку виділяють ВАТ «Харківський міськмолкомбінат», ЗАТ «Донецький міськмолзавод №2», ВАТ «Кременчуцький міськмолзавод» та Молочну фабрику «Рейнфорд». Питома вага цих підприємств у сумарному виробництві кисломолочних продуктів оцінюється на рівні майже 30% (рис. 3).

       Крім зазначених лідерів ринку розвиваються і інші компанії. Зокрема, найбільшим проривом на ринку кисломолочних продуктів в 2005 році експерти ринку називають компанію «Галичина», діяльність якої активізувалась із запуском нового цеху цільномолочної продукції на Радехівському молочному заводі.
       Крім того, Антимонопольний комітет України дозволив французькій компанії Produits Laitiers Frais Est Europe (група Danone) придбати контрольний пакет акцій херсонського молочного заводу «Родич», який випускає цільномолочну продукцію під TM «Родич» і «Веселий пастушок». Основними ринками збуту ЗАТ «Родич» є південні області України. Компанія Danone планує значно збільшити свою присутність на українському ринку. Продукція цієї марки відноситься до преміум-сегмента і при низькій купівельній спроможності населення зможе конкурувати лише з компанією Lactalis, яка випускає продукцію під торговою маркою President.
       Серед молочних напоїв на ринку кисломолочних продуктів, як і раніше, найпопулярнішим є кефір (дані сайту www.drinks.com.ua), а серед фруктових напоїв абсолютна першість належить питним йогуртам. Очікується, що споживання питних йогуртів зростатиме і надалі – експерти ринку очікують 20% річного приросту. На відміну від решти країн Європи, де він є не настільки популярним, в Україні виробники роблять ставку саме на нього. Якщо раніше головну увагу виробники приділяли створенню нових незвичайних смаків, то сьогодні йогурти конкурують між собою переважно за рахунок коефіцієнта корисності: збагачені вітамінами і мікроелементами, сокомісткі, енергетичні, з шматочками фруктів, з пониженим вмістом жиру і підвищеним вмістом живих, корисних для здоров'я мікроорганізмів.
       Оператори ринку при існуючій стабільності на ринку цільномолочної продукції виділяють як більш динамічні категорії йогуртову та творожну групу.

       Загалом, за підсумками 10 місяців 2006 року рівень експорту основних видів молокопродуктів скоротився на 30%, до 160 тис. т порівняно з аналогічним періодом минулого року. У експорті молочних продуктів у 2006 році спостерігалась негативна тенденція скорочення поставок по більшості товарних груп за винятком молока та вершків, сухих молокопродуктів та молочних напоїв.
       При цьому, найбільшу питому вагу в експортних поставках становили сухі молокопродукти та згущене молоко. Найбільший приріст у поточному році мали експортні поставки молока і вершків та молочних напоїв (табл. 4).

       Найбільшими імпортерами цієї продукції були Алжир (18,7%) та Японія (15,2%). В РФ було поставлено 5,7% загального експорту цієї продукції.
       Експорт вершкового масла в поточному році скоротився та останнім часом залишається незначним, що пов’язано з забороною імпорту цієї продукції до РФ. Основна частина вершкового масла у жовтні поточного року була експортована в Азербайджан. Молдову, Казахстан.
       Експорт казеїну також скоротився на 20% у поточному році, що було пов’язано, насамперед, зі скороченням пропозиції на внутрішньому ринку.
       Експортноорієнтовані підприємства з виробництва сиру в Україні відчували у поточному році значні труднощі з реалізацією товару. Станом на кінець жовтня дозвіл на експорт мали лише 5 підприємств. Однак, експортні поставки твердих сирів в РФ у 2006 році складали 70-80% всього експорту цієї групи. Надалі, з відновленням поставок української молочної продукції до РФ, обсяг експорту ймовірно збільшиться, однак, українським сирам буде складніше конкурувати на ринку з сирами російського та білоруського виробництва, пропозиція яких на російському ринку зросла в поточному році.

       Питома вага імпортних молочних продуктів у зовнішньоторговому балансі України є незначною. Так, за 2005 рік питома вага імпорту молочних продуктів у зовнішньоторговому обороті становила 12%. За 10 місяців поточного року обсяг імпорту молочних продуктів в Україну збільшився на 30% порівняно з відповідним періодом минулого року (табл. 5). Основними постачальниками молочної продукції в Україну традиційно виступають російські компанії.

       Як видно з наведених даних, у поточному році обсяги імпорту у натуральному вимірі збільшились за всіма товарними групами. Найбільшу питому вагу у структурі імпорту становить пахта, вершки, йогурти та кефіри. За десять місяців поточного року на український ринок було поставлено близько 24,0 тис. т кисломолочних продуктів, що майже на 20% вище рівня поставок за аналогічний період минулого року. Традиційно основну частину імпортної продукції складали кисломолочні продукти компаній Danone, Campina, які вироблені на російських підприємствах (99,6%). Крім цього, на український ринок невеликими партіями поставлялась продукція австрійських, німецьких та французьких компаній.
       Іншою вагомою статтею імпорту залишаються сири, обсяг ввезення яких у поточному році становив 6,7 тис. т. Основну частину імпорту складають творожна продукція та плавлені сири, вироблені на підприємствах Росії (~76% від загального імпорту). Решта припадає переважно на жирні сири середнього та дорогого сегмента з країн ЄС та творожну продукцію з Білорусі.
       Основу поставок молока та не згущених вершків становлять вершки для кави та креми. У поточному році їх імпорт збільшився вдвічі до 1 тис. т. Основним постачальником цього виду продукції були білоруська компанія «Савушкин двор» (54,9 %). Крім цього, на український ринок поставлялась продукція з Угорщини, Данії, Великобританії та Франції.
       Зростання поставок сухого молока та молочної сироватки відображує високий попит на цю продукцію з боку вітчизняної харчової промисловості та комбікормової індустрії.

       Відносини, які виникають під час виробництва, транспортування, переробки, зберігання та реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України молока, молочної сировини та молочних продуктів, регулюються Законом України «Про молоко та молочні продукти» від 2004 року. Цим Законом визначаються основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки молока та молочних продуктів, вимоги до пакування та маркування молочних продуктів (зокрема, те, що тара та упаковка для молочної сировини та молочних продуктів мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених для використання центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я; забороняється відокремлення процесу пакування молочних продуктів від технологічного циклу виробництва продукції), ветеринарно-санітарні вимоги до виробництва молока, молочної сировини та молочних продуктів тощо. Цим Законом передбачено також державну підтримку виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів, зокрема, це:

       Законом передбачене також встановлення мінімальних закупівельних цін на молоко і молочну сировину, рівень яких повинен відшкодовувати середньогалузеві нормативні витрати та забезпечувати мінімальний прибуток товаровиробнику. Мінімальний рівень цін встановлюється до початку бюджетного року. Крім того, при реалізації у роздрібній мережі готової продукції промислового виробництва - молочних продуктів Кабінетом Міністрів України встановлюється гранична межа (верхній рівень) торговельних надбавок.
       З метою регулювання ринку молока та молочних продуктів встановлюються квоти сільськогосподарським товаровиробникам на обсяги виробництва та продажу молока переробним підприємствам та обсяги поставки молочної продукції до державного матеріального резерву.
       У листопаді 2006 року Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти», згідно з яким з дня вступу України у СОТ будуть ліквідовані такі заходи державної підтримки молочної галузі як підтримка експорту шляхом фінансування експортерів з держбюджету, встановлення мінімальних закупівельних цін та граничних торгових надбавок, квотування обсягів виробництва та продажу молока, а також фонд сприяння розвитку ринку молока та молочних продуктів.

       Кабінет Міністрів України постановою №1003 від 24 липня 2006 року затвердив мінімально допустимий рівень цін на молоко і вершки на 2006 рік. Мінімально допустимий рівень цін (виходячи з базисних норм на жирність та білок) на молоко вищого сорту встановлений у розмірі 1 250 грн. за 1 тонну, на молоко першого сорту – 1 200 грн./т, молоко другого сорту - 1 000 грн./т, на вершки з 10% вмістом жиру – 4 080 грн./т. З одного боку, такий крок сприяє надходженню збільшених обсягів коштів у сільське господарство, з іншого – адміністративне регулювання цін на молоко веде до подорожчання молочної продукції та зменшення її конкурентноспроможності, створює додатковий тиск на ринок та може погіршувати економічний стан підприємств – переробників молочної продукції.
       Крім того, постановою № 876 «Про внесення змін у порядок використання засобів державного бюджету, спрямованих на фінансову підтримку виробництва продукції тваринництва» від 24 червня 2006 року Кабінет Міністрів ввів виплату дотацій на приріст поголів'я молочних корів. Згідно з цієї постановою фінансова підтримка приросту поголів'я молочних корів надається сільськогосподарським товаровиробникам, які станом на 1 січня 2006 року мали не менше, ніж 30 голів (для юридичних осіб) або 15 голів (для фізичних осіб) молочних корів, за збільшення чисельності поголів'я в основному стаді за умови ідентифікації всього маткового поголів’я ВРХ. У постанові відмічено, що дотація надається у розмірі 1 тис. грн. за кожну молочну корову, на яку збільшено основне стадо порівняно з попереднім звітним періодом.
       Для сільськогосподарських виробників молока передбачені також пільги з ПДВ. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
       Держава частково субсидує проценти, сплачені сільськогосподарськими виробниками українським комерційним банкам. Суми таких субсидій встановлюються щорічно у бюджеті на відповідний рік. Держава також частково компенсує витрати на сільськогосподарське обладнання, закуплене сільськогосподарськими виробниками. Субсидії надаються сільськогосподарським підприємствам на тендерній основі.